Чому Парасту Ахмаді отримала таке суворе покарання?
Парасту Ахмаді, 29-річна іранська співачка, була засуджена до 74 ударів батогом через те, що під час свого концерту, який транслювався на YouTube у грудні 2024 року, вона була в сукні без рукавів і без хіджабу. Іранське правосуддя розпочало розслідування після того, як відео виступу стало вірусним і набрало мільйони переглядів. Влада заявила, що такий виступ є «порушенням правових та культурних норм країни».
У червні кримінальний суд у місті Кум визнав винними не лише саму співачку, а й вісьмох членів її музичної групи та виробничої команди. Звинувачення стосувалися «образи громадської моралі» через публікацію «непристойного та непристойного матеріалу». Окрім фізичного покарання, підсудним заборонили займатися будь-якою аудіовізуальною діяльністю та виїжджати з країни протягом двох років. Це покарання охоплює не лише виконавця, а й увесь творчий колектив, що залучений до створення контенту, створюючи прецедент колективної відповідальності за порушення правил дрес-коду в цифровому просторі.
Як пройшов апеляційний процес у справі Ахмаді?
Апеляційний суд відхилив скаргу захисту без проведення жодних слухань, підтвердивши первинний вирок. Адвокати підсудних заявляють, що рішення було прийнято односторонньо, що позбавило сторону захисту можливості представити аргументи в суді. Відсутність слухання стала ключовим моментом, який викликав занепокоєння у представників захисту.
Позиція захисту та мета суду
Адвокати Парасту Ахмаді висловили категоричну незгоду з рішенням суду. За їхніми словами, проведення концерту взагалі не мало бути злочином. Вони підкреслили, що суд першої інстанції обрав одне з найсуворіших покарань, хоча законодавство передбачало можливість застосування штрафів або менш жорстоких санкцій. Оскільки апеляційний суд навіть не призначив слухання, захист вважає, що головною метою такого вердикту було стримування інших громадян від подібних дій. Суд намагався продемонструвати невідворотність покарання за порушення дрес-коду, використовуючи цей випадок як інструмент залякування, щоб запобігти повторенню подібних подій у майбутньому.
Який контекст правового регулювання хіджабу в Ірані?
Іранське законодавство, засноване на інтерпретації шаріату, зобов'язує жінок і дівчат, які досягли статевої зрілості, покривати волосся хіджабом та носити вільний одяг, що приховує фігуру. Публічні виступи жінок без дотримання цих правил суворо заборонені. Це регулювання є фундаментальною частиною державної політики, що контролює публічну поведінку жінок.
Ситуація з примусовим носінням хіджабу стала центром масових протестів у 2022 році. Це сталося після смерті 22-річної курдистки Махси Аміні, яку затримала поліція моралі в Тегерані за нібито «неправильне» носіння хіджабу. Смерть Аміні спровокувала хвилю демонстрацій по всьому Ірану, під час яких жінки спалювали свої хустки. Протести були жорстоко придушені силовими структурами, що призвело до загибелі сотень людей.
З того часу багато жінок у країні відкрито ігнорують правила дрес-коду, не одягаючи хіджаб у громадських місцях. У відповідь влада використовує арешти, закриття бізнесів та інші заходи тиску. Проте деякі консервативні політики, як-от Гьоламалі Хаддад-Адель — який також є зятем верховного лідера Моджтаби Хаменеї — зазначають, що через війну з США та Ізраїлем, яка розпочалася наприкінці лютого, влада тимчасово не може приділяти стільки уваги контролю за хіджабами, як це було б за інших обставин. Проте це не означає скасування репресій, які тривають на фоні економічної кризи та попередніх протестів, що спричинили загибель тисяч людей.
Якою є міжнародна та суспільна реакція на вирок?
Вирок Парасту Ахмаді викликав хвилю обурення серед іранців у соціальних мережах та засудження з боку правозахисних організацій. Багато громадян сприймають ці покарання як спробу обмежити базові свободи та право на самовираження.
- Мистецьке співчуття: Відома співачка у вигнанні Гоогуш закликала до закінчення «темних днів» і повернення свободи жінкам та мистецтву. Музикант Хоссейн Алізаде висловив готовність прийняти 74 удари батогом замість Ахмаді, демонструючи солідарність з колегою.
- Правозахисний аспект: Amnesty International заявила, що тілесні покарання є жорстоким, нелюдським та принизливим покаранням, що прямо порушує міжнародні заборони на катування та інше жорстоке поводження.
Цей вирок не є поодиноким випадком. Наприклад, у січні 2024 року курдо-іранська активістка Роя Хешматі також отримала 74 удари батогом за фото в соцмережах без хіджабу. За даними правозахисної групи Hengaw, під час процесу офіцери застосовували силу, щоб примусово одягнути на неї хустку ще в офісі прокурора в Тегерані, після чого чоловік-офіцер завдав ударів по її плечах, спині, стегнах та ногах. Це підкреслює системний характер застосування фізичного насильства для забезпечення виконання правил дрес-коду.
FAQ: Поширені запитання щодо справи Парасту Ахмаді
Яке саме покарання отримала співачка?
Парасту Ахмаді засуджена до 74 ударів батогом. Крім фізичного покарання, вона та її команда отримали заборону на будь-яку аудіовізуальну діяльність і заборону на виїзд з Ірану терміном на два роки за порушення норм публічної моралі.
Чому її концерт вважається злочином?
Згідно з іранським законодавством, жінки зобов'язані носити хіджаб під час публічних виступів. Виступ Ахмаді в сукні без рукавів під час YouTube-трансляції було визнано порушенням культурних та правових норм країни, що прирівнюється до розповсюдження непристойного контенту.
Чи був проведений апеляційний розгляд справи?
Ні, апеляційний суд відхилив скаргу захисту без проведення слухання. Адвокати підкреслюють, що це позбавило підсудних права на захист, і вважають, що таке рішення було прийняте для залякування інших громадян.
Як правозахисники оцінюють такі покарання?
Організації, такі як Amnesty International, класифікують удари батогом як катування та нелюдське поводження. Вони наголошують, що такі методи покарання є грубим порушенням міжнародних стандартів прав людини та абсолютних заборон на жорстоке поводження.
Чи впливає політична ситуація в Ірані на контроль за хіджабом?
Так, політичні лідери зазначають, що через військові конфлікти з США та Ізраїлем, а також економічну кризу, державні органи можуть тимчасово знижувати інтенсивність контролю за дотриманням дрес-коду, хоча репресії проти порушників продовжуються.
