Чим особливий геймплей Valor Mortis у порівнянні з класикою жанру?
Жанр soulslike існує вже достатньо довго, щоб його найбільш впізнавані риси стали майже канонічними. Управління витривалістю під час бою, ризик втратити прогрес після кожної смерті, предмети для лікування та вороги, що відроджуються біля вогнищ чи ліхтарів — усі найкращі представники жанру адаптують ці елементи на свій розсуд. Valor Mortis не є винятком, проте вона намагається виділитися завдяки зміні перспективи.
Переносячи дію у вигляд від першої особи, Valor Mortis забезпечує собі новизну, яка чудово працює з жвавою та приємною бойовою системою. Бої винагороджують як влучні пари, так і терпіння в однаковій мірі. Це створює унікальний досвід, де швидкість реакції та точність стають критично важливими для виживання. На відміну від традиційних soulslike, де фокус часто зміщений на контроль дистанції та огляд оточення, тут гравець відчуває кожен удар та кожен невдалий рух набагато гостріше.
Бойова система побудована на управлінні натовпом та витривалістю, але з додаванням механік, що дозволяють гнучко змінювати тактику. Гравець завжди має в одній руці зброю ближнього бою, а в іншій — або вогнепальну зброю, або магічну здібність. Така комбінація дозволяє перемикатися між агресивним натиском та обережним відступом прямо під час сутички.
Вплив перспективи на тактику бою
Звужена сфера огляду від першої особи — це палиця з двома кінцями. З одного боку, це додає інтенсивності, з іншого — створює нові виклики. Тепер надзвичайно важливо інтелектуально обирати, з якими ворогами вступати в контакт і коли саме це робити. Ви не можете просто покладатися на периферійний зір, як у третій особі; ви повинні бути готові до нападу з боків, які можуть опинитися поза зоною видимості.
Щоб полегшити можливе роздратування гравців, розробники додали маркери ворогів за межами екрана. Це допомагає уникнути ситуацій, коли ворог атакує вас «з нізвідки», проте стратегічне планування залишається необхідним. Вибір цілей стає критичним питанням: чи варто зараз атакувати того, хто перед вами, чи краще підготуватися до того, хто лише з’явився на межі огляду?
Яким є сюжет та світ у цій грі?
Ви граєте за Вільяма Досетта, члена армії Наполеона (який має дуже британське ім'я), який повертається з мертвих лише для того, щоб виявити, що його колишні союзники охоплені корозією, яка охопила всю Європу. Ця корозія перетворила людей на гротескних істот: великі червоні набряки замінюють голови ріфлерів, піхотинці перетворюються на лютих собак із перебитим хребтом, а купи тіл стають живими масами плоті, що повільно повзуть до вас.
Це знайомий світ, перетворений на кошмар. Вільям намагається відшукати зниклих товаришів і зрозуміти, як війна дійшла до такого стану, але відповіді, які він знаходить, можуть виявитися не такими вже й неочікуваними для гравця. Сюжет Valor Mortis прикро прямолінійний і марнує сетинг, який рідко використовується в екшн-іграх. Повільне усвідомлення Вільямом того, що війна, яку він вів від імені кровожерливого Наполеона Бонапарта, можливо, не була такою благородною, як він вважав, дратує своєю передбачуваністю.
Важко емоційно залучитися в персонажа, який не має нічого, крім розмов про власне огиду до наслідків війни, частиною якої він сам нещодавно пишався, залишаючись при цьому безтурботним щодо жахів, які він завдавав невинним громадянам. Розмови з другорядними персонажами також не допомагають, оскільки жоден із них не залишає тривалого враження.
Ехо минулого та розповідь через оточення
Коли Valor Mortis починає досліджувати села та міста, які підступно обложені військами Бонапарта та його зіпсованими силами, відкриваються більш переконливі історії. Замість довгих діалогів гра використовує «відлуння» — короткі фрагменти минулих розмов, які передають емоції та трагедії.
Ці фрагменти ефективно передають відчай цивільного населення, що опинилося під гнітом загарбників. Ви можете зустріти ціле місто сиріт, що бігають підземними тунелями, або інше місто, майже повністю затоплене після жахливого воєнного злочину, який придушив повстання без жодного піклування про цивільні жертви. Ці деталі чудово контекстуалізують, чому світ навколо вас такий спустошений і зламаний, не змушуючи вас безпосередньо спостерігати за самими подіями. Вони роблять велику роботу, змушуючи вас ненавидіти антагоніста, якого ви навряд чи побачите особисто.
Як побудований світ та рівні у грі?
Перші години гри можуть бути розчаровуючими. Багато часу проходить на полях битв, які, хоча й спотворені корозією, зрештою зливаються в одну забуту масу. Ці зони майже суворо лінійні, з чіткими шляхами від початку до кінця та лише незначними відступленнями для дослідження. Це створює відчуття монотонності, яке заважає розкрити потенціал гри.
Проте приблизно на середині шляху дизайн світу кардинально змінюється. Ви переходите від покинутих сіл до палаючих міст та лабіринтів катакомб під моторошно порожнім університетом. Ці простори відчуваються як невеликі хаби з розумними короткими шляхами назад до точок відпочинку (ліхтарів). Ліхтарі, як і очікувалося, відновлюють ваші лікувальні зілля та відроджують ворогів, але завдяки продуманій структурі рівнів вони роблять дослідження значно приємнішим порівняно з початковими годинами.
Наскільки ефективною є бойова система з різноманітною зброєю?
Бойова система — це те, де Valor Mortis робить найбільші ставки. Окрім зміни перспективи, на неї впливає поділ на ближній та дальні бої, а також наявність багатьох варіантів зброї. Ви постійно будете стикатися з викликом: потрібно відстрілювати ворогів здалеку, одночасно маневруючи серед тих, хто вже знаходиться в зоні удару.
Зброя ближнього бою пропонує три основні типи: рапіра, яка чудово підходить для парадів та накопичення шкоди позиції (posture damage); дворучний клеймор, який повністю відмовляється від парадів на користь повільних, але потужних магічних ударів; та універсальна сабля, що балансує між шкодою та контролем позиції. Кожен удар супроводжується звуковими сигналами критичних атак, що в поєднанні з жорстокими контекстними стратами (executions), які змінюються залежно від вашої зброї, робить бої надзвичайно задовольняючими.
Вогнепальна зброя також дуже різноманітна: швидкий пістоль, повільний, але руйнівний блендербас (blunderbuss), що вражає на близькій дистанції, та дворучний мушкет, який є чудовим інструментом для дистанційного бою. Така різноманітність дозволяє гравцеві створювати власні комбінації для подолання різних типів загроз.
Часто задавані питання
Чи варто грати в Valor Mortis фанатам Dark Souls?
Так, якщо ви шукаєте новий погляд на жанр. Хоча основні принципи — витривалість, пари та складні боси — збережені, перспектива від першої особи та наголос на вогнепальній зброї роблять ігровий процес значно динамічнішим та іншим за відчуттями.
Наскільки складною є бойова система?
Складність досить висока, особливо в дуелях з босами. Гра вимагає не лише швидкої реакції для парадів, а й стратегічного вибору між ближнім та дальним боєм, оскільки вороги часто атакують групами, що потребує постійного контролю дистанції.
Який темп гри в Valor Mortis?
Темп гри нерівномірний. Початок гри може здатися повільним та монотонним через лінійні локації та просту розповідь. Проте у другій половині гри динаміка значно зростає завдяки складнішим локаціям та інтенсивнішим сутичкам.
Чи можна змінювати зброю під стиль гри?
Так, гра дозволяє вільно змінювати зброю в одній руці та магію чи пістолет в іншій. Ви можете експериментувати з різними комбінаціями, оскільки матеріали для покращень зазвичай доступні у достатній кількості, що дозволяє не обмежувати себе одним набором.
Чи є в грі елементи дослідження?
Дослідження стає більш вираженим у другій половині гри. Замість простих лінійних шляхів ви отримуєте складніші структури, такі як катакомби чи міста, де можна знаходити короткі шляхи та приховані деталі світу.
Ключові тези
- Перспектива від першої особи робить бої більш інтенсивними та тактичними.
- Бойова система поєднує ближній бій, вогнепальну зброю та магічні здібності.
- Сюжет має проблеми з темпом та передбачуваністю, але світ багатий на деталі.
- Дизайн рівнів значно покращується після переходу від полів битв до міст та катакомб.
Підсумок
Valor Mortis — це смілива спроба переосмислити жанр soulslike через призму першої особи. Гра пропонує надзвичайно задовольняючу бойову систему, де кожен успішний удар чи парад приносить відчутне задоволення. Проте амбіції розробників дещо зіткнулися з реальністю: слабкий сценарій та невдалий темп початку гри можуть відштовхнути гравців. Якщо ви готові пережити початкову монотонність заради глибокої бойової механіки та атмосферного дослідження зруйнованого світу, ця гра стане для вас цікавим досвідом.
