Чому SungWon Cho прагне до 100% проходження ігор?

SungWon Cho належить до категорії гравців, які відчувають справжню насолоду від отримання всіх досягнень у грі. Для нього процес «вибивання платини» або повного закриття списку завдань є не просто механічним завданням, а способом дослідження ігрового світу через нетипові виклики. Він описує себе як людину, яка любить перевіряти пункти в списках, і цей підхід безпосередньо впливає на те, у які ігри він занурюється.

За словами Чо, досягнення стимулюють його пробувати механіки, які він зазвичай ігнорував би під час звичайного проходження. Він зазначає, що це дозволяє йому грати в ігри «дивним чином» лише заради того, щоб отримати черговий «маленький стікер». Його улюбленими іграми для такого підходу є серія Hades, оскільки вони мають чітко структуровані цілі, які можна відстежувати за допомогою паперового списку перед собою або на другому моніторі. Такий метод, який багатьом здається тортурним, для нього є справжнім блаженством.

Цей підхід пояснює, чому він часто обирає саме ті ігри, де є можливість досягти повного завершення. Для нього це не просто гра, а виконання плану, що приносить психологічне задоволення від завершеної справи. Саме тому його бібліотека Steam наповнена проєктами, які він зміг «закрити» на 100%.

Психологія досягнень та списків

Для багатьох гравців досягнення можуть здаватися примусовими або навіть виснажливими, але для Чо це інструмент для глибокого занурення та структуризації досвіду. Він підкреслює, що любить «відмічати пункти», і це перетворює ігровий процес на чітку подорож. Наявність списку завдань перетворює хаотичне дослідження на зрозумілий прогрес, де кожен новий значок є підтвердженням зусиль.

Він зазначає, що наявність фізичного або цифрового списку перед очима допомагає йому фокусуватися. Це дозволяє перетворити ігровий сеанс на методичну роботу над цілями. Для Чо це не про те, щоб просто "грати", а про те, щоб мати чітку мету, яку можна побачити та відчути. Така структура дає йому відчуття контролю та завершеності, яке він шукає в іграх.

Який вплив Balatro справив на ігрові звички Чо?

Гра Balatro стала однією з найбільш захоплюючих та виснажливих ігор у бібліотеці Чо, на яку він витратив 354 години для повного проходження. Цей картковий рогалик став для нього справжнім викликом, що межує з відчаєм через високу складність та механіку пошуку рідкісних елементів. Він навіть відмовляється грати в неї на мобільному телефоні, бо знає, що це може стати небезпечною залежністю; для нього це гра, в яку можна грати лише вдома, на ПК.

Одним із найважчих моментів став пошук конкретного джокера — Obelisk, якого він назвав джокером, що «дратує». Чо навіть описував свій досвід через віральне зображення: він сидів у розпачі перед комп'ютером, тримаючись руками за голову, коли намагався вибити золотий статус з кожним джокером у грі. Він описував, як у фінальній фазі гри починав нервово перебирати джокери, сподіваючись побачити потрібний, але той не з'являвся. Це перетворилося на справжнє полювання, де успіх залежав від везіння та терпіння.

Окрім цього, він виділив надзвичайно складні режими, які зробили гру справжнім випробуванням. Режим «Jokerless», де у гравця нуль слотів для джокерів, він назвав «брутальним» і «неприємним». Також він згадав режим «Cruelty», де великі блінди не приносять грошей, назвавши цей досвід «нещасним». Хоча більшість викликів були цікавими, останні з них стали для нього справжньою тяганиною, яку він ніколи не захотів би повторити.

Як Hades 2 та Dave the Diver вплинули на його останній ігровий досвід?

Останніми іграми, які змусили Чо повністю зануритися в ігровий процес, стали Dave the Diver та Hades 2. Обидва проєкти продемонстрували високу якість ігрових циклів, що дозволило йому відчути ту саму «одержимість», яку він шукає в іграх. Він зазначає, що якщо він відчуває, що гра може стати одержимістю, він обов'язково гратиме в неї саме на ПК, щоб мати можливість контролювати цей процес.

Щодо Hades 2, Чо зазначив, що віддав грі близько 120 годин. Він підкреслив, що не є прихильником раннього доступу (Early Access) і воліє чекати на повну релізну версію, щоб усе відчувалося новим. Його думка щодо другої частини може здатися суперечливою, оскільки він віддає перевагу саме сиквелу. Він відзначив нових персонажів, систему кастингу та два шляхи проходження (вгору або вниз), що зробило гру цікавішою. Також він зауважив, що Hades 2 приніс більше викликів, які йому сподобалися.

Що стосується Dave the Diver, він відзначив надзвичайно задовольняючий цикл «зловив рибу — приготував страву». Він був вражений якістю арту та загальним відчуттям гри, назвавши цей досвід справжньою радістю. Для нього ця гра стала прикладом того, як якісний геймплей може захопити гравця на довгий час.

Чому SungWon Cho віддає перевагу одиночним іграм перед багатокористувацькими?

SungWon Cho чітко визначає себе як гравця, який уникає багатокористувацьких режимів, за винятком карткової гри Nerts Online. Його рішення базується на бажанні контролювати свій час і отримувати змістовний досвід, а не просто витрачати години на механічне повторення дій, які не залишають слідів у пам'яті. Він вважає, що багатокористувацькі ігри часто є менш "пожившими" для його особистого смаку.

Основні причини його відмови від мультиплеєра включають:

  • Обмеженість часу: Як доросла людина, він цінує можливість грати тоді, коли має на це час. Він не хоче залежати від планування та графіків інших людей, що стає дедалі складнішим із віком. Він хоче просто грати, а не домовлятися про час.
  • Емоційна насиченість: Чо вважає, що одиночні ігри пропонують «більш поживні» спогади. Він хоче переживати незабутливі історії, на відміну від мультиплеєра, де після трьох годин гри часто не залишається жодних яскравих вражень.
  • Різниця в рівні майстерності: Він згадував негативний досвід, коли досвідчені гравці просто залишали новачків позаду, не даючи можливості навчитися, замість того щоб допомогти.

Nerts Online є єдиним винятком. Це безкоштовна карткова гра, яка за своєю суттю нагадує хаотичний змагальний солітер. Оскільки Чо є великим прихильником настільних ігор, цей формат йому близький. Він має понад 100 годин у цій грі та вважає її дуже якісною, попри те, що вона є безкоштовною. У цій грі він змагається з друзями, що робить її особливою для нього.

Яким є цифровий стан робочого простору Чо?

Попри професійний успіх як актора та YouTube-блогера, цифровий порядок на робочому столі Чо можна описати як повну катастрофу. Він визнає, що його робочий стіл — це «ганьба», і він не приховує своєї ліні в управлінні файлами. Він порівнює свій стан з іншими професіоналами, які тримають ідеальний порядок, і на їхньому фоні свій виглядає жахливо.

На момент інтерв'ю на його робочому столі було виявлено 260 окремих файлів. Серед них — випадкові скріншоти та безліч PDF-документів із контрактами, які він просто залишає там, бо йому ліньки їх сортувати. Він сприймає робочий стіл просто як ще одну папку, в яку він скидає все, що йому потрібно в даний момент. Він визнає, що це результат його ліні: "Ех, зроблю це пізніше".

Окрім хаосу в файлах, Чо зізнався у своїй «технологічній неписьменності». Він категорично відмовляється вивчати складне програмне забезпечення на кшталт Photoshop. Якщо йому потрібно обрізати чи відредагувати зображення, він просто використовує Microsoft Paint, оскільки не вважає за потрібне витрачати час на вивчення нових технологій. Він віддає перевагу знайомим інструментам, навіть якщо вони менш ефективні.

FAQ: Поширені запитання про ігрові звички SungWon Cho

Яку гру SungWon Cho вважає найкращою з точки зору часу, проведеного в ній?

Найбільшу кількість годин за версією Steam він провів у грі Balatro. Гра вимагала від нього 354 години для повного проходження (100% досягнень), що зробило її однією з найбільш захоплюючих ігор у його житті.

Чи грає SungWon Cho в ігри на ранньому доступі?

Ні, Чо свідомо уникає ігор у стадії Early Access. Він віддає перевагу очікуванню повноцінного релізу, щоб мати змогу почати гру з відчуттям абсолютно нової та завершеної історії, не стикаючись із недопрацьованими елементами.

Яка гра є єдиним винятком серед його нелюбові до мультиплеєра?

Єдиним багатокористувацьким винятком є Nerts Online. Це безкоштовна карткова гра, яка за своєю суттю нагадує хаотичний змагальний солітер, що відповідає його інтересу до настільних ігор.

Який стиль проходження ігор є улюбленим у Чо?

Його улюбленим стилем є «100% completion» — повне проходження гри з отриманням усіх можливих досягнень. Це допомагає йому досліджувати гру глибше та виконувати завдання, які він міг би пропустити при звичайному проходженні.

Які програмні продукти він використовує для редагування зображень?

Попри професійну діяльність, він не використовує складне програмне забезпечення на кшталт Photoshop. Для обрізки чи простого редагування зображень він використовує стандартний Microsoft Paint.

Key takeaways

  • SungWon Cho присвятив 354 години Balatro для досягнення 100% прогресу в грі.
  • Він надає перевагу одиночним іграм через можливість контролювати свій час та глибину досвіду.
  • Hades 2 є однією з його улюблених сучасних ігор завдяки підвищеній складності та новим механікам.
  • Його робочий стіл містить понад 260 файлів, що свідчить про хаотичний підхід до організації.

Підсумок

Ігровий підхід SungWon Cho демонструє глибоку відданість процесу дослідження та досконалості. Його прагнення до повного завершення ігор, як у випадку з Balatro чи Hades, перетворює геймінг на структурований виклик, а не просто на розвагу. Попри відсутність інтересу до багатокористувацьких режимів та складного софту, його фокус на якісному одиночному досвіді дозволяє йому отримувати максимум емоцій від кожного проєкту. Це портрет гравця, який цінує змістовність та особистий прогрес понад соціальну конкуренцію чи технічну складність інструментів.