Експорт нафти Іраку: як блокада Ормузької протоки руйнує економіку

Який вплив блокада Ормузької протоки має на економіку Іраку?

Блокада Ормузької протоки перетворилася на головний чинник економічної нестабільності Іраку, оскільки країна втратила можливість експортувати близько 90% своєї нафти через затоку. Згідно із заявою прем'єр-міністра Алі аль-Заїді на Генеральній Асамблеї ООН, ці перешкоди призвели до втрати $60 млрд нафтових доходів з моменту початку конфлікту між США та Іраном. Ситуація в протоці не лише загрожує внутрішній стабільності Іраку, а й провокує зростання світових цін на нафту, що створює глобальну енергетичну кризу.

Оскільки нафтові надходження формують приблизно 90% федерального бюджету країни, будь-яке зниження обсягів експорту безпосередньо б'є по соціальній сфері. Уряд змушений розглядати заходи жорсткої економії для подолання дефіциту, проте такі кроки викликають невдоволення населення та протестні настрої в Багдаді. Неможливість забезпечити стабільні виплати заробітних плат державним працівникам є однією з найбільш критичних загроз для внутрішнього спокою.

Фінансові наслідки для державного бюджету

Втрата нафтових доходів створює «гору викликів» для іракського уряду. Основна проблема полягає в критичній залежності бюджету від морського експорту. За даними Міністерства нафти Іраку, лише у серпсі було експортовано 70 мільйонів барелів нафти, що принесло близько $4,5 млрд доходів, проте це стосується лише нафти з південних родовищ, яка змогла пройти через протоку. Будь-яке подальше скорочення цих обсягів поглиблює дефіцит, змушуючи владу шукати шляхи швидкого збільшення доходів у надскладних умовах.

Які альтернативні маршрути розглядає Ірак?

Уряд Іраку шукає шляхи диверсифікації експорту через розвиток існуючих каналів та створення нових маршрутів. Прем'єр-міністр Алі аль-Заїді підкреслив, що збільшення обсягів виробництва нафти в майбутньому та диверсифікація маршрутів є ключовими для відновлення доходів держави. Стратегічними напрямками є розвиток трубопроводу Ірак–Туреччина (ITP) та потенційне налагодження сполучення через Йорданію та Сирію.

Наразі ситуація з альтернативами виглядає наступним чином:

• Трубопровід Ірак–Туреччина (ITP): Ірак і Туреччина підписали угоду про продовження експорту щонайменше 750 000 барелів на добу через цей маршрут до турецького порту Джейхан. Ця угода є на рік з можливістю продовження і є важливим кроком у диверсифікації.
• Наземні перевезення: Понад 250 000 барелів нафти щодня транспортуються автошляхами з південних родовищ до сховищ у Кіркуці на півночі країни. Менеджер Basra Oil Company Басем Абдул Карім повідомив про плани збільшити цей обсяг до 750 000 барелів.
• Маршрути через Йорданію та Сирію: Ці варіанти обговорюються як довгострокові, проте наразі вони вважаються малореалістичними через складні політичні та інфраструктурні умови.

Попри ці зусилля, аналітики наголошують, що жодна з запропонованих альтернатив не здатна надати швидкого вирішення економічній кризі, поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою.

Чому існуючі альтернативи вважаються недостатніми?

Експерти та політичні аналітики стверджують, що альтернативні маршрути не можуть замінити масштаби морського експорту. Політичний аналітик Сармад Аль-Баяті зазначає, що варіанти через Сирію, Туреччину чи Йорданію є непрактичними в поточних умовах, оскільки вони не забезпечують необхідних обсягів для стабілізації економіки. За його словами, наразі єдиним реальним варіантом є експорт через Ормузьку протоку, що повністю залежить від ситуації в самій протоці.

Колишній речник ОПЕК Хассан Хафід додав, що Ірак запізнився з підготовкою альтернативних шляхів до початку кризи. Він зазначив, що Ірак не врахував можливість втрати доступу до протоки. За його словами, лише морський шлях через протоку дозволяє транспортувати ті обсяги нафти, які необхідні для забезпечення життєдіяльності держави. Навіть за умови стабільного експорту, існуючі наземні та трубопровідні можливості значно поступаються морським за пропускною здатністю та вартістю логістики.

Порівняння експортних можливостей

Для розуміння масштабу проблеми варто порівняти фактичні показники експорту з потенціалом ринку. До кризи середній рівень експорту становив 3,5 мільйона барелів на добу. У вересні 2026 року, попри загальну потужність у 4,2 мільйона барелів, реальний експорт впав до 2,5 мільйонів барелів на добу, що свідчить про критичне скорочення операційної діяльності та неможливість повноцінного використання ресурсів країни.

Як Ірак намагається втримати експорт через Ормузь?

Для виведення частини нафти через заблоковані порти Ірак використовує складні та неефективні методи, такі як перевалка з судна на судно (ship-to-ship transfer). У портах Басри та інших пунктах затоки невеликі човни перевозять вантажі під військовим захистом США, намагаючись обійти зони ризику. Це дозволяє здійснювати частину операцій, але процес є надзвичайно складним і ризикованим.

Однак цей метод стикається з величезними труднощами. Алі Назар, голова Організації з маркетингу нафти Іраку (SOMO), повідомив, що компанія змушена пропонувати значні знижки, щоб залучити покупців. Наразі знижки становлять близько $26,5 за барель середньої нафти та $28 за важку нафту. Це необхідно через постійні атаки на судна, що проходять через протоку, та високу конкуренцію з боду Кувейту та Катару, які пропонують знижки до $35 за барель. Назар підкреслив, що робота вимагає високого рівня координації з судноплавними компаніями для мінімізації ризиків.

Які прогнози щодо стабільності нафтових поставок?

Прогнози залишаються вкрай невпевненими через високу напруженість між США та Іраном. Міністр нафти Басім Мохаммед Худайр попередив парламент, що ситуація в Ормузькій протоці залишається нестабільною, і Ірак може будь-якої миті втратити можливість експортувати навіть ті обмежені обсяги, які вдається відправляти зараз. Він зазначив, що США та Іран не наближаються до угоди, яка б припинила війну та відкрила протоку.

Головна проблема полягає у відсутності гарантій безпеки. Навіть якщо країна зможе підтримувати рівень експорту у 3 мільйони барелів на добу, будь-яка ескалація конфлікту призведе до миттєвого падіння поставок. Усі операції з імпортом та експортом наразі повністю залежать від одного фактора — безпеки в протоці. Якщо війна затягнеться, експорт продовжить падати, що ще більше поглибить кризу.

FAQ: Експорт нафти з Іраку

Який обсяг нафти втрачає Ірак через блокаду?

Ірак втрачає можливість експортувати близько 90% своєї нафти через заблоковану Ормузьку протоку. Це призвело до втрати приблизно $60 млрд доходів з початку війни між США та Іраном, що критично впливає на державний бюджет.

Чи є у Іраку реальна альтернатива морському експорту?

Наразі реальної повноцінної альтернативи немає. Трубопровід Ірак–Туреччина та наземні перевезення через Кіркук допомагають, але їхніх обсягів недостатньо для компенсації втрат від блокування Ормузької протоки, яка залишається єдиним масовим шляхом експорту.

Які знижки пропонує SOMO для залучення покупців?

Через ризики атак на судна, SOMO пропонує знижки близько $26,5 за барель середньої нафти та $28 за важку нафту. Проте конкуренти, як-от Кувейт та Катар, пропонують більші знижки — до $35 за барель.

Як впливає криза нафти на внутрішню ситуацію в Іраку?

Криза спричиняє дефіцит коштів у бюджеті, що загрожує виплатами зарплат. Це провокує соціальну напруженість та масові протести в Багдаді, оскільки уряд змушений впроваджувати непопулярні заходи економії.

Який поточний стан трубопроводу Ірак–Туреччина?

Трубопровід працює і є важливим каналом диверсифікації. Ірак і Туреччина домовилися про експорт щонайменше 750 000 барелів на добу через цей маршрут до порту Джейхан у Середньому морі.